Громадські слухання: забутий механізм впливу на місцеву владу

Серед переліку інструментів, які забезпечують голос членів територіальної громади в управлінні, законодавством визначено  право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.. У цій статті ми проаналізуємо, яким чином врегульоване це право у нормативно-правових актах органів місцевого самоврядування та чи можуть ним скористатися на практиці мешканці Рівного, Здолбунова та Дубна.

 

Довідково: Коаліцією «Прозорі ради» розроблена універсальна методологія, яка включає в себе дослідження місцевих рад за 16 критеріями, які дозволяють з’ясувати, чи закріплені норми, які забезпечують можливість громадського контролю та участі громадян в прийнятті рішень у Регламенті, Статуті, чи іншому нормативно-правовому акті органу місцевого самоврядування. Центр суспільних дій «Сівітас»  здійснює моніторинг за цими 16 критеріями чотирьох органів місцевого самоврядування Рівненщини: Рівненської обласної ради, Рівненської, Дубенської та Здолбунівської міських рад.

Що передбачено законодавством?

Надає право ініціювання та проведення громадських слухань Закон України «Про місцеве самоврядування». У ч.3 ст. 13 наголошується на важливості цього інструментарію: «Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування».

Законодавець зобов’язує органи місцевого самоврядування використовувати цей інструмент не рідше одного разу на рік та передає м’яч на поле територіальної громади, надавши їй можливість визначити порядок організації у власному статуті.

Що про громадські слухання кажуть нормативно-правові документи рад?

У Статуті територіальної громади Рівного передбачене проведення громадських слухань з ініціативи: міського голови; Рівненська міська рада або її виконавчого комітету; не менш як 1000 громадян – членів міської територіальної громади з правом голосу, які підписують відповідне колективне звернення. Якщо ж такі слухання не були ініційовані, громадським слуханням. Пропозиції, які за результатами громадських слухань підписують не менше 100 членів міської територіальної громади та які протягом 3 днів після оприлюднення матеріалів слухань вносяться до міської ради, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

У Здолбунові громадські слухання  у відповідності до Статуту можуть проводитися з ініціативи міського голови, міської ради або її постійної комісії, органів самоорганізації населення та з ініціативи 300 жителів міста. Статутом у цьому випадку механізм громадських слухань розглядається як інструмент прозорості та підзвітності місцевої влади. Жодної інформації про можливість участь у місцевому врядування через цей механізм не передбачено.

У Дубно Статут територіальної громади теж передбачає можливість проведення громадських слухань. Проте, Дубенська міська рада деталізувала цей інструмент, шляхом прийняття у 2016 році «Положення про громадські слухання та місцеві ініціативи у м.Дубно». Ініціатором проведення громадських слухань може бути:

– ініціативна група членів територіальної громади, які досягли 18-річного віку, в кількості 3 осіб, обрана на зборах членів громади на яких присутні не менше 30 осіб;

– орган самоорганізації населення;

– група депутатів міської ради в кількості не менше трьох осіб;

– постійна комісія ради;

– міська рада;

– виконавчий комітет ради;

– міський голова.

Рішення громадських слухань розглядаються міською радою, або виконавчим комітетом.

Практика проведень громадських слухань.

Згідно відповіді Рівнеради на інформаційний запит, громадських слухань у 2017, 2018 роках у Рівному не проводилися, що також підтверджує офіційний сайт.

Таку ж відповідь надала Дубенська міська рада. Якщо у випадку Рівного таку ситуацію можна пояснити складним механізмом ініціювання громадських слухань, то в Дубно проблема, мабуть, полягає у браку інформації про цей інструмент серед мешканців міста.

Інша справа у Здолбунові, де станом на кінець серпня відбулося 7 громадських слухань впродовж 2017-2018 років. Сайт ради постійно повідомляє про проведення нових громадських слухань, що свідчить про стале використання цього інструменту в питанні долучення мешканців міста до участі в місцевому самоврядуванні.

Громадські слухання є дієвим механізмом комунікації влади та громади, обговорення та вирішення місцевих проблем, які стосуються великої кількості мешканців, а також можуть слугувати дороговказом для органів місцевого самоврядування щодо діяльності, з огляду на потреби власних виборців. На жаль, не всі органи місцевого самоврядування застосовують цей інструмент. Вже найближчим часом Коаліція «Прозорі ради» звернеться до них з рекомендаціями, аби полегшити доступ громадян до управління власними громадами.

Довідково: Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative) – найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією. Програма фінансується ЄС та спів-фінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).

 

Прес-служба ГО «Центр суспільних дій «СІВІТАС»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *