Чому рівненські комунальники бояться тендерів?

У попередній публікації ми вже підкреслювали, що низка підприємств, установ і організацій Рівненщини проводять більшість своїх закупівель через неконкурентні процедури. Мова йшла про ті з них, які підпорядковані Здолбунівській, Дубенській та Острозькій міським радам.

Така ситуація зумовлена незначною кількістю закупівель та їх малою вартістю.

Однак, у Рівному є замовник, який не любить тендери ймовірно з інших причин. Ним у 2018 році 54% всіх своїх закупівель проведено через звіт про укладений договір. Тим самим замовник залишив поза «ефектом ProZorro» більше 50 млн гривень публічних коштів. Цю цифру аж ніяк не можна назвати незначною.

Мова йде про управління житлово-комунального господарства (надалі – УЖКГ).

 

Ми вирішили проаналізувати процедури, за якими рівненське УЖКГ проводило закупівлі у 2018 році та визначити його найбільших бенефеціарів.

 

Процедури закупівель (2018 р.)

(детальніше див. за посиланням)
Мабуть, саме тому у 2018 р. УЖКГ досягло аж 2% економії коштів за результатами закупівель. Середній показник економії серед держзамовників України 10%.
Отож маємо лише 30% коштів, які УЖКГ у 2018 році потратило на закупівлі через конкурентні процедури. До 70% закупівель відбулося за неконкурентними. Серед них – більша половина всіх закупівель припадає на звіт про укладений договір. Це процедура, яка містить високі корупційні ризики.

Також відзначимо, що у 2018 р. УЖКГ зазнало аж 32 невдачі у спробах провести тендери загальною очікуваною вартістю понад 75 млн гривень. Такі негативні показники просто вражають. Висловимо три припущення, яким можна було б пояснити такі невдачі:

1) Управлінню колосально не щастило і це збіг обставин.

2) В управлінні проблеми з кваліфікованими працівниками, які вміють професійно організувати тендерні процедури.

3) Управління не хотіло віддавати перемоги «чужим» підприємствам.

Чому не проводять тендерів?

То чому ж у рівненському УЖКГ не лояльні до тендерів і часто їх відміняють? Існує припущення, що це управління намагається всіляко протегувати «своїм» комунальним підприємствам, а тендери створюють їм додаткову загрозу втрати фінансування. Бо ж взявши участь у торгах, вони можуть програти конкуренцію приватним компаніям.

Такий підхід не дуже сприяє формуванню конкурентного ринку комунальних послуг, але тут управління можна звинувачувати радше в застарілих засобах менеджменту.

Щоб перевірити це припущення ми вирішили скласти перелік всіх підприємств, які протягом 2018 року отримали від УЖКГ контракти на суми понад 1 млн гривень.

Ось що ми отримали у результаті:

 

Переможці тендерів УЖКГ (2018 р.)

(детальніше див. за посиланням)


У таблиці позначені показники для державних та комунальних підприємств. За нашим припущенням, саме через протегування на їх користь УЖКГ й уникає тендерів. Проте, гіпотеза виглядає не так вже й переконливо.

Дійсно, на першому місці у списку бенефеціарів УЖКГ з величезним відривом лідирує Рівненське шляхово-експлуатаційне управління доріг. Отримавши від УЖКГ у 2018 році понад 30 з половиною мільйонів гривень, воно рідко брало участь у конкурентних процедурах. На це вказує і низький відсоток економії коштів – 1%.

Маємо нульові показники економії коштів й у випадку контрактів з Рівнеоблводоканалом та КП «Міськсвітло», але вони монополісти, тому це закономірно.

А от КП ШЕУ, КП «Спецкомбінат-ритуальна служба» і КП «Рівненський міський трест зеленого господарства» не є монополістами. Принаймні у виконанні тих робіт, про контракти на які йде мова у таблиці вище.

У тому, що стосується їх монополії на прибирання вулиць, озеленення міста та опікування міським кладовищем – ще на початку року міськвиконком віддав цим КП близько 100 млн гривень як одержувачам бюджетних коштів.

Водночас, ми спостерігаємо неоднозначну ситуацію навіть на рівні державних і комунальних підприємств-бенефеціарів УЖКГ. ДП «Інформ-Ресурси» та КП «Рівненський міський трест зеленого господарства» брали участь у конкурентних процедурах УЖКГ і забезпечили йому економію коштів розміром 11 та 6%. У той час як КП ШЕУ та КП «Спецкомбінат» отримали контракти із близькими до нульових показниками економії.

Отже, навіть на рівні комунальних і державних підприємств у цьому списку ситуація виглядає неоднозначно. Хтось йде на конкурентні процедури і перемагає на аукціонах, а комусь гроші дістаються майже без жодних зусиль та перешкод.

Чи можна розвинути комунальні підприємства, ховаючи їх від тендерів? Є інший шлях: інвестувати в оновлення їх основних засобів та реформувати їхню структуру управління. Це дозволить зробити КП конкурентноздатними, тож в майбутньому вони можуть стати самостійними гравцями на ринку.

 

Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative) – найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією. Програма фінансується ЄС та спів-фінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *