ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПАЦІЄНТІВ – СПРАВА РУК САМИХ ПАЦІЄНТІВ

 

Забезпечення лікувального процесу необхідними медикаментами майже повністю лежить на плечах пацієнтів. До такого висновку дійшли експерти Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» та українського дослідницького агентства Umbrella Research за результатами проведення фокус-групових досліджень у чотирьох областях України (Вінницька, Миколаївська, Чернігівська та Рівненська).

 

Проведення фокус-груп показало викривлене сприйняття учасниками поняття «безкоштовне лікування». Воно зазвичай сприймається як відсутність потреби оплачувати послуги лікарів і залишати їм подяку, а також, як можливість не оплачувати перебування в палаті. Тобто, про можливість отримати безкоштовні медикаменти мова взагалі не йде. З іншого боку, практика «подяк» лікарям, навіть ще до надання послуг, за принципом – «всі дають і я дам», стала певною традицією.

Якщо вести мову конкретно про Рівненщину, то кращу репутацію тут мають обласні лікувальні заклади – вища кваліфікація медичного персоналу, якісніші послуги, хоча і дещо дорожчі ніж у міських лікарнях. Взагалі, фінансування та матеріальний стан обласних лікарень, за відгуками учасників дослідження, кращий ніж міських.

Репутація Рівненської обласної дитячої лікарні серед містян, згідно зі спонтанними реакціями учасників дослідження, швидше позитивна, негативно сприймаються лише видані лікарями великі списки медикаментів, які необхідно придбати пацієнту.

«Молодший онук там лежав з жовтушкою. Це жах! Без будь-яких розмов.., пишеться ось такенний список. Порошок називається, пишеться його назва. Миючі засоби… А ще: у вас пелюшки є? Немає, але чоловік може принести, – каже моя невістка. Я не буду вас чекати! У нас знизу.. продаються пелюшки! Ось так коротко і зрозуміло. І ти маєш принести те, що вона сказала», – нарікає одна з учасниць.

У закладі практикується сплата благодійних внесків і відшкодування за використані під час хірургічного втручання та постопераційного спостереження медикаменти.

Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр ім. В. Поліщука також сприймається позитивно. Це заклад з кваліфікованим медичним персоналом, комфортними умовами та прозорою системою оплати наданих послуг. Ось як охарактеризувала своє лікування в закладі колишня пацієнтка: «Окрема безкоштовна палата... Може це мені так пощастило. Після операції поклали в окрему палату. Лікар заходив зранку, в обід, ввечері. Прийде – запитає, чи їла… Обов’язково щоб поїла».

У закладі відсутня практика «господарчих списків».

Рівненська обласна клінічна лікарня має кваліфікований, уважний персонал, на час проведення дослідження (22 грудня 2016 р.) тут проводився ремонт, відношення та умови перебування, за свідченнями пацієнтів – відмінні. Одна з колишніх пацієнток згадує: «Ми ходили на консультацію із онуком. Були в дитячій травматології. Я не пригадую прізвище лікаря, оскільки один раз консультувалися. Але все було на високому рівні. Лікар поставився до нас .. надзвичайно позитивно. Це була приватна консультація... І медсестри.. і лікар детально розповіли що робити. Якось на такому рівні, все нормально». Інша наголошує: «Оце ж я лежала у відділенні Піонтковського. Лікарі всі чудові. Лежала у дуже гарній палаті. Зараз там ремонт робиться повним ходом.».

У вартість лікування входить благодійний внесок, господарчий список, у середньому на 100 грн., якщо у пацієнта наявна можливість. В одному випадку благодійний внесок обґрунтовувався безкоштовними УЗД та кардіограмою: «Я кажу, що з ревматоїдним артритом лежу, але хочу ще по щитовидні… Вони кажуть: так, можете зробити. Оскільки ви перебуваєте .. у стаціонарі і платили благодійний внесок, то можете безкоштовно пройти обстеження. Бо якщо ви прийдете після виписки, то доведеться заплатити. А в нас дуже хороший апарат, не дешевий. Я безкоштовно зробила УЗД, кардіограму, ще щось. За рахунок, що наклеєний отой папірчик, благодійний внесок. Такі нюанси, мені так пояснили».

Рівненський обласний ендокринологічний центр сприймається позитивно. Лікарня добре обладнана та має професійних лікарів. Час від часу пацієнти можуть безкоштовно отримати медикаменти.

Негативні відгуки з усіх обласних лікувальних закладів отримав лише Рівненський обласний онкологічний диспансер. Лікарня характеризується «страшними поборами», зневажливим ставленням до пацієнтів з боку персоналу. Безкоштовні медикаменти не те, що не можна отримати, а навпаки, всі послуги надаються за добровільно-примусову плату.

Хотілося б наголосити, що у жодному зі згаданих закладів не виявлено випадків надання пацієнтам безкоштовних медикаментів.

У дослідженні взяли участь і пацієнти двох міських медичних закладів – Центральної міської лікарні м. Рівне та дитячої міської лікарні.

Репутація ЦМЛ стримано позитивна, присутнє обурення з приводу необхідності за все платити, особливо за обслуговування персоналом лікарні. «Спеціалісти нормальні, але обслуговування могло б бути кращим. Гроші потрібні в будь-якому випадку», – зазначає один з учасників.

Необхідність оплати послуг виникає одразу при потраплянні в лікарню. Це невеликі суми, по 10–50 гривень у приймальному відділенні, за непрозорим цільовим призначенням. Вартість лікування у стаціонарі залежить від захворювання. Якщо відсутнє хірургічне втручання, то вона коливається у діапазоні від 4 до 8 тис. грн.

Також пацієнти змушені купувати господарчі товари – миючі та гігієнічні засоби. «Пише ліки, а на звороті – рукавички 3 штуки, мило рідке, рушники паперові. Туалетний папір навіть писали. І це треба в пакет скласти і занести на пост».

Характерні скарги пацієнтів щодо необґрунтовано великих списків ліків, частина з яких або взагалі не використовувалися, або використовувалися лише частково.

Заради справедливості хотілося б наголосити, що ЦМЛ – єдиний лікувальний заклад, у якому медикаменти можна отримати безкоштовно. Щоправда їхній обсяг орієнтовно складає 1% від необхідної кількості. Це в основному фізіологічні розчини та знеболюючі. Інші препарати, матеріали необхідно купувати пацієнту за власний рахунок.

Окрім того, безкоштовно і в повній мірі медикаменти надаються учасникам бойових дій. Також, як зазначила учасниця дослідження, лікар запропонував допомогти з лікуванням, у разі подальшої необхідності.

Дитяча міська лікарня має негативну репутацію. Тут не комфортні умови перебування, заклад погано забезпечений. За свідченнями учасників дослідження – лікарня фінансується набагато гірше, в порівнянні з обласною дитячою лікарнею: «Ну, по-перше, дитяча міська лікарня не вона укомплектована апаратурою, вона там довоєнна. Основний бюджет – на обласну. Відкривається відділення реанімаційне – туди всі гроші, нова апаратура, стажування за кордоном і так далі».

Серед досліджуваних міст найчастіше безкоштовні медикаменти надавалися стаціонарним пацієнтам  Миколаєва, за свідченнями учасників, приблизно на рівні 10–15% від загального обсягу необхідних медикаментів. У Рівному цей показник знаходиться на рівні 1–5%, у Вінниці та Чернігові – в середньому 1%.

Варто зауважити, що всі без виключення медичні заклади Рівненщини публікують залишки безкоштовних медичних препаратів на сайті http://eliky.in.ua/. Щотижневе оновлення інформації з вищезгаданих закладів проводять усі окрім Рівненського обласного діагностичного центру ім. В. Поліщука. З опублікованої інформації зрозуміло, що жодних безкоштовних ліків у розпорядженні медиків немає.

Цікавим, зважаючи на скарги учасників дослідження на Рівненський онкодиспансер, є пост ГО «Пацієнти України». У соціальній мережі Facebook активісти описують ситуацію із забезпеченням пацієнтів безкоштовними медичними препаратами. Із матеріалу можна зробити висновок, що мова йде саме про цей медзаклад.

.

Показовою є також ситуація у Рівненській міській центральній лікарні, адже за скаргами пацієнтів з’ясовується, що перелік безкоштовних ліків став ще коротшим. 10 лютого мав відбутися тендер із закупівлі медпрепаратів, але він не відбувся. Ситуацію прокоментував заступник головного лікаря міської лікарні Рівного Ігор Дундюк: «Він не відбувся, тому що одна з компаній, яка продає наркотики, написала на нас в Антимонопольний комітет, щоб ми виділили окремо три позиції наркотиків: три наркотики, а взагалі ми купуємо чотири види наркотиків. Щоб виділили окремим лотом, щоб вони могли прийняти участь в торгах.

Антимонопольний комітет нас заблокував до з’ясування обставин. Торги перенесені на 21 лютого.

Після того, як відбудуться торги, дається ще два тижні на визначення переможця і перевірку документів. І тільки після того ми зможемо купити ліки і наркотики».

Тобто, за словами Ігоря Дундюка, закупити ліки і наркотики для наркозу та знеболення онкохворих зможуть не раніше середини березня. А поки закупівлю не здійснено, у лікарні користуються запасами ліків, які залишилися з минулого року, до того ж, економлять їх. А на наркотики виписують рецепти, щоб їх купували в аптеках. Ігор Дундюк дуже сподівається, що таким способом лікарні вдасться дотягнути до березня. (Процитовано матеріал сайту «Радіо ТРЕК» http://radiotrek.rv.ua/).

Від себе хочемо зазначити, що ще в грудні 2016 р. Рівненська центральна міська лікарня проводила закупівлю ліків. Тендерні процедури тоді не використовувалися. Ця закупівля викликала багато запитань, про що ми вже повідомляли раніше. Сподіваємось, що ЦМЛ надалі проводитиме лише прозорі закупівлі, але як зробити це так, аби тривалість процедури не впливала на якість медичних послуг та гаманці пацієнтів?

Юристка громадської ініціативи «За чесний тендер», представниця Prozorro на Рівненщині Мирослава Примак коментує це так:

«За результатами процедур закупівлі укладається договір про закупівлю, за загальним правилом, строком на один бюджетний рік. З початком року замовники розпочинають нові заплановані процедури. Утім, іноді замовник, з огляду на специфіку його діяльності (харчування дітей, ліки для хворих тощо), повинен подбати про безперервне надходження тих чи тих товарів, робіт, послуг. Адже вони потрібні замовнику вже з 1 січня наступного року. І часу на підготовчий процес та саму процедуру у нього немає. Для таких випадків і передбачена норма частини п’ятої статті 36 Закону «Про публічні закупівлі».

Відповідно до вказаної норми Замовник може продовжити дію договору про закупівлю на наступний бюджетний рік. Правда, для того, аби скористатися вказаним правом слід врахувати те, що дію договору про закупівлю можна продовжити на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року; обсяг такої закупівлі не повинен перевищувати 20% суми, визначеної в договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році; видатки на таку закупівлю мають бути затверджені в установленому порядку.

Як бачимо, Закон створює необхідні умови Замовнику, аби він правильно міг організувати свою діяльність та, одночасно, забезпечити безперервну потребу в отриманні того чи іншого товару,послуги чи роботи.

Тому нарікання на «неправильний» Закон, в тому числі і в даній ситуації, може бути безпідставним.»

 

Завантажити повне дослідження за посиланням bit.ly/zvit-free

 

Підготовлено ЦЕНТРОМ “СІВІТАС”  за результатами дослідження проведеного в рамках проекту Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» «Забезпечення ефективних медичних витрат» за фінансової підтримки програмної ініціативи «Громадське здоров’я» міжнародного фонду «Відродження».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *